Історія школи складається із двох періодів: період до 1988 року і період сучасної школи.
В середині ХIХ століття в селі була побудована перша церква. Тоді ж почала роботу перша сільська школа. Розміщувалася вона в хаті недалеко від церкви, першими вчителями були священики.
Пізніше, коли кількість населення села зросла до 2200 чоловік, школу перетворили на училище. Так, на середину 1906 року в Костогризівському земському училищі навчалося 94 хлопчики і 65 дівчаток. В училищі працювали три вчителі на чолі з завідувачем Апухтіним Костянтином Захаровичем. Навчання проводилося російською мовою і продовжувалося 4 роки.
Після Жовтневої революції та Громадянської війни в селі було організовано кілька колгоспів. Кожний колгосп мав свою початкову школу і своїх вчителів.
Першу школу-семирічку було збудовано за Радянської влади. Двоповерхову кам'яну школу будували 4 роки: з 1933 по 1937 рік. Активним ініціатором будівництва школи був голова сільської ради Устименко П.Т. Камені підвозили на возах із Олешок через піщані кучугури. Каменярами працювали Дубовик Семен, Філенко Трохим та інші. Школа стала кращою в районі. Одними з перших вчителів в ній були Шешеня Олександра Іванівна, Спільна Олександра Антонівна, Степанець Клавдія Іванівна, Котенко Олександр Антонович. Перший випуск школа здійснила перед самою війною.
Під час Великої Вітчизняної війни в приміщені школи гітлерівці розташували штаб і гуртожиток для офіцерів. А коли в кінці 1943 року Радянська армія звільнила село від німців, в школі розмістився військовий шпиталь.
Після війни школа продовжила випуск семикласників, а з 1957 року стала десятирічною. В школі навчалися діти не тільки з сіл Костогризове і Поди. В селі Раденськ до 1968 року не було десятирічки і учні 9-10 класів продовжували навчання в Костогризівській СШ.
В 1953 році в школі було створено краєзнавчий музей, а в 1963 році створено ансамбль художньої самодіяльності "Ромашка". З 1968 по 1975 рік піонерська дружина імені О. Кошового була правофланговою дружиною району. Старші піонервожаті цього періоду - Легка Л.І. та Галкіна Л.П. В 1987 році було створено кращий в районі музей бойової слави.
Помітний слід в історії школи залишив один з її директорів - Ільченко Віктор Прокопович. В 1964 році, ще зовсім молодим, прийшов він в школу і пробув на посаді директора більше 30 років. Це він був ініціатором і головним рушієм проекту нової школи, а потім і "прорабом" на її будівельному майданчику. Дякуючи його організаційним здібностям та активній допомозі директора радгоспу "Золоті піски" Сироті Олексію Павловичу в вересні 1988 року була відкрита сучасна нова триповерхова школа.
Біля 12 років директором нової школи була Філенко Ніна Іванівна. Багато чого змінилося в країні і в школі за цей час, але незмінними залишилися традиції школи.
З 2007 року, коли директором школи став вчитель Шавригін Олексій Миколайович, школа стала опорною з профільного навчання.
З березня 2010 року директором школи призначено вчителя Кузіву Тетяну Петрівну. Шкільний колектив та розробники сайту поздоровляють її та бажають плідної праці, великої мудрості і збереженню кращих традицій нашої школи.
На початок
